Запитайте сьогодні серйозного протестанта, яка найбільша загроза для ортодоксального християнства, і він може згадати культурну ворожість, сексуальну революцію або номіналізм у наших церквах. Але якби ви поставили протестанту те ж саме запитання сто років тому, він би майже напевно згадав Римо-Католицьку Церкву. Донедавна протестанти і католики були якщо не ворогами, то, безумовно, гравцями протилежних команд.
Сьогодні значна частина цієї ворожості розтанула. І значною мірою ця відлига у стосунках між протестантами та католиками стала позитивним явищем. Щирі протестанти та католики часто виявляють, що є соратниками у боротьбі, захищаючи ненароджених, відстоюючи традиційний шлюб та виступаючи за релігійну свободу. А в епоху, яка знецінює доктрину, євангельські протестанти часто мають більше спільного в богословському плані з побожним римо-католиком, зануреним в історичну ортодоксію, ніж із ліберальними членами власних деномінацій. Я особисто протягом багатьох років отримував користь від таких католицьких авторів, як Г. К. Честертон, Річард Джон Нойхауз та Роберт Джордж.
І все ж, богословські розбіжності між протестантами та католиками все ще широкі, а подекуди й дуже глибокі. Важливо бути обізнаним у деяких основних питаннях, які нас законно розділяють, щоб ми не думали, ніби всі богословські пагорби понизилися, а всі догматичні долини вирівнялися.
Нижче наведено декілька основних моментів, які все ще розділяють католиків і протестантів. Звісно, багато римо-католиків можуть не вірити (або навіть не знати), що стверджує їхнє офіційне богослов'я. Але, намагаючись зрозуміти офіційні церковні документи, ми можемо отримати гарне уявлення про те, у що католики повинні вірити, і побачити, чим це відрізняється від традиційних протестантських вірувань (якщо не зазначено інше, цитати взяті з Катехизму Католицької Церкви).
Церква
Після Другого Ватиканського собору Католицька Церква пом'якшила свою позицію щодо протестантів, називаючи їх «відчуженими братами». Тим не менш, щоб бути частиною церкви у її повноті, людина повинна бути занурена в римо-католицьку систему таїнств, ієрархії та перебувати під владою Папи. «Повністю включеними в суспільство Церкви є ті, хто... поєднані у видимій структурі Церкви Христової, якою Він керує через Верховного Понтифіка та єпископів».
Крім того, Папа вважається безпомилковим, коли він говорить ex cathedra (з кафедри); тобто, коли він робить офіційні доктринальні проголошення.
Католицька Церква також має сім таїнств замість двох — Євхаристія (або Вечеря Господня) та хрещення, як у протестантів, а також сповідь, священство, шлюб, миропомазання та єлеопомазання (останнє помазання).
Святе Письмо
Католики мають ширший біблійний канон. На додаток до 66 книг протестантської Біблії, католицькі Біблії включають Апокрифи (второканонічні книги), з такими книгами, як Товія, Юдита, 1 і 2 Макавеїв, Сирах і Варух. Католицьке вчення також ставить Передання (Традицію) вище, ніж протестанти. Звісно, багато євангельських християн страждають від ігнорування традиції та мудрості минулого. Але католицьке богослов'я йде далі простої поваги до минулого; воно сакралізує його. «І Писання, і Передання повинні прийматися і шануватися з однаковим почуттям побожності та поваги», — стверджує Катехизм.
Так само Магістеріум (Вчительський Уряд Церкви) має владу робити остаточні тлумачення. «Завдання автентичного тлумачення Слова Божого, чи то в його письмовій формі, чи у формі Передання, було довірене виключно живому Вчительському Уряду Церкви... єпископам у спілкуванні з наступником Петра, Єпископом Риму». Питання авторитету продовжує залишатися найбільшим практичним розривом між протестантами та католиками.
Вечеря Господня
Центральне місце в католицькій вірі займає Меса (їхнє богослужіння), а центральне місце в Месі — святкування Євхаристії. Католики вірять, що хліб і вино перетворюються (transubstantiated) у справжнє, фізичне тіло і кров Ісуса Христа.
Ці елементи приносяться як жертва від церкви та жертва праці Ісуса Христа на хресті. Це не просто спомин про жертву Христа, але та сама викупна праця: «Жертва Христа і жертва Євхаристії — це одна-єдина жертва... жертва [Євхаристії] є воістину умилостивлюючою».
Хрещення
Католики вчать, що «виправдання дарується у Хрещенні». Води хрещення змивають первородний гріх і поєднують нас із Христом. Хрещення — це не просто знак і печатка благодаті, але воно фактично дарує спасительну благодать.
Марія
Згідно з католицькою доктриною, Марія є не лише Матір'ю Христа, але й Матір'ю Церкви. Вона була зачата без первородного гріха (непорочне зачаття), а наприкінці свого земного життя «була взята тілом і душею у небесну славу, і возвеличена Господом як Цариця над усім» (Внебовзяття). Вона заступається за церкву, «продовжує приносити нам дари вічного спасіння» і є «нашою матір'ю в порядку благодаті».
Марія була більше, ніж просто сповнена віри мати Ісуса: «Пресвяту Діву призивають у Церкві під титулами Заступниці, Помічниці, Благодійниці та Посередниці».
Чистилище
Католики також вчать, що ті, хто помирає в Божій благодаті, але ще недосконало очищений, мають гарантію вічного життя, але повинні спочатку пройти очищення в чистилищі. Через наявність цього проміжного стану Католицька Церква розвинула практику молитви за померлих. «Церква також рекомендує милостиню, індульгенції та діла покаяння, які здійснюються заради померлих».
Щодо спасіння тих, хто не чув Євангелія, Католицький Катехизм дотримується інклюзивізму: «Ті, хто не зі своєї вини не знає Євангелія Христа чи Його Церкви, але все ж щирим серцем шукає Бога і, спонукуваний благодаттю, намагається у своїх діях виконувати Його волю, як вона відома йому через веління сумління, — ті теж можуть осягнути вічне спасіння».
Заслуги
Не зовсім справедливо казати: «Католики вчать, що ви можете заслужити своє спасіння». Можливо, в це вірять багато католиків, але офіційне вчення Риму є більш нюансованим, хоча все ще далеким від реформатського розуміння sola gratia (тільки благодаттю). Катехизм підсумовує: «Оскільки ініціатива належить Богові в порядку благодаті, ніхто не може заслужити початкову благодать прощення і виправдання, на початку навернення. Скеровані Святим Духом і любов'ю, ми можемо згодом заслужити для себе та для інших благодать, необхідну для нашого освячення, для зростання у любові, і для досягнення вічного життя».
Виправдання
Католицьке вчення відкидає протестантську доктрину про приписувану праведність (imputed righteousness). Питання стоїть так: чи є праведність, якою ми прощені та виправдані перед Богом, праведністю, що діє в нас, чи праведністю, зарахованою на наш рахунок? Католики кажуть перше, протестанти — друге. Згідно з католицьким вченням, виправдання — це більше, ніж просто проголошення Богом нашої праведності на основі праці Христа, це також оновлення внутрішньої людини та примирення з Богом. Звісно, це також хороші речі, але католики роблять їх присутніми у виправданні та через нього, а не лише через віру.
Тридентський собор, що відбувся в 16 столітті під час католицької контрреформації, проголошує: «Якщо хтось скаже, що люди виправдовуються чи то виключно приписуванням праведності Христа, чи то виключно відпущенням гріхів, за винятком благодаті та любові, що виливаються в їхні серця Святим Духом і є притаманними їм; або навіть що благодать, якою ми виправдовуємося, є лише прихильністю Божою: нехай буде анафема». Хоча окремі протестанти та католики можуть працювати над пошуком спільної мови щодо виправдання, офіційне вчення Римської Церкви все ще виступає проти будь-якого поняття про приписувану праведність лише через віру.
Висновок
Чи повинні католики та протестанти ставитися один до одного пристойно та з повагою? Звісно. Чи треба католикам та протестантам працювати пліч-о-пліч у важливих моральних і соціальних питаннях? Досить часто. Чи можемо ми знайти народжених згори християн, які поклоняються в католицьких церквах? Я впевнений. Але чи є через це розбіжності між протестантами та католиками незначними? Навряд чи. Розбіжності все ще існують, і вони все ще мають значення.
Освяти нас істиною Твоєю, о Господи; Твоє слово є істина.
Оригінальна стаття: «8 Key Differences Between Catholics and Protestants» (Kevin DeYoung)