Чим освячення відрізняється від виправдання?

Пов'язані, але різні дари

У Біблії терміни «освячений» і «освячувати» зазвичай вживають щодо становища віруючого — святості відокремлення для Бога. Але у систематичному богословʼї освячення, зазвичай, означає оновлення людини, коли Бог бере виправданого віруючого, обʼєднаного з Христом, і поступово перетворює його на божественний образ. Саме про таке (прогресивне, а не дефінітивне) освячення ми поговоримо у цьому й кількох наступних розділах.

Освячення можна розуміти у пасивному та активному сенсах: пасивне — це трансформаційне діяння, яке «Бог здійснює в нас», а активне — це освячення, «яке ми повинні здійснювати самі з Божою допомогою» (1). Це дуже важливо. В освяченні Бог діє в нас, але ми теж працюємо. Богословʼя, що зневажає пасивний чи активний виміри освячення, ризикує бути перекошеним та небіблійним.

З цього визначення ми вже бачимо, що виправдання й освячення, хоч і повʼязані між собою, є різними дарами. Якщо не робити між ними чіткого розрізнення, це призведе до найтяжчих і потенційно фатальних помилок. Як каже Турретін, виправдання відрізняється від освячення щонайменше за пʼятьма ознаками (2):

1. Обʼєктом. Виправдання стосується провини, а освячення — забруднення.
2. Формою. Виправдання — це юридичний та судовий акт прощення гріхів та залічення Христової праведності нам. Освячення — моральний акт вливання праведності у віруючого, початку особистого відновлення та його завершення після тривалого процесу.
3. Субʼєктом отримання. У виправданні людина отримує новий обʼєктивний статус на підставі виправдувального Божого вироку. В освяченні нас відновлює Бог субʼєктивно.
4. Ступенями. У цьому житті виправдання дано повною мірою і воно не може збільшуватися. Освячення ж у цьому житті тільки починається, а досконалості досягає в наступному. Проголошення виправдання здійснюється раз і назавжди. Внутрішня дія освячення виконується поступово.
5. Порядком. Бог освячує лише примирених і виправданих вірою.

В освяченні Бог здійснює Свою працю в нас, проте водночас працюємо і ми

Деякі християни кажуть, що освячення теж чиниться «лише вірою». Дійсно, освячення подаровано лише тим, хто увірував у Христа; дійсно, наша побожність зростає, завдяки віруванню в Божі обітниці; але казати «лише вірою» не потрібно. І виправдання, і освячення чиняться через віру, але віра є знаряддям, за допомогою якого ми отримуємо праведність Христа, а також коренем і принципом, з яки виростає освячення (3). Ми кажемо, що виправдання чиниться лиш вірою, бо прагнемо відгородити виправдання від будь-яких натяків на прагнення чи роботу. Але освячення відкрито передбачає співпрацю, тому такі слова, як «лише», вводять в оману у кращому разі, і є неточними — у гіршому. Якщо виправдання та освячення описувати схожими словами, є ризик зрозуміти їх неправильно.

1. Turretin, Elenctic Theology, 2:689.
2. Turretin, Elenctic Theology, 2:690–91.
3. Turretin, Elenctic Theology, 2:692–93.

Цю статтю адаптовано за книгою Кевіна Деянга “Доктрина на щодень. Систематичне богословʼя за один рік”.