Чому сьогодні важливо читати пуритан

Може здатися дивним, що ми, люди XXI століття з усією нашою витонченістю та технічним прогресом, потребуємо пуритан. «Що вони можуть дати нам?» — запитують скептики.

Відповідь коротка — зрілість. Зрілість як поєднання мудрості, доброзичливості, стійкості та творчості. Пуритани були взірцем такої зрілості, тоді як ми часто залишаємося духовними карликами. Один індіанський лідер влучно зауважив, що сучасний антропоцентричний протестантизм — маніпулятивний і сентиментальний — має ширину у три тисячі миль, але глибину лише в пів дюйма.

Натомість пуритани були гігантами. Це були великі душі, що служили великому Богу. У них поєднувалися твереза пристрасть і глибоке співчуття; вони були водночас ідеалістами та прагматиками. Їхні страждання — від гонінь у старій Англії до суворих стихій у Новій — загартували їх, піднісши до статусу справжніх героїв віри. Сучасний комфорт не сприяє зрілості; її формують труднощі. Битви пуритан проти духовних і кліматичних пустель викували в них незламну мужність, що ріднить їх із такими постатями, як Мойсей, Неємія чи апостол Павло.

Пуритани мають чимало чого запропонувати сучасному християнству.

По-перше, вони формують наш розум згідно з Біблією.

Вони любили Біблію, жили нею, оспівували її, проповідували її, читали її та вивчали напам’ять. Вони щодня роздумували над Писанням. Це були теологи та проповідники, цілком сформовані Словом. Те, що колись казали про Сперджена, можна сказати про кожного з них: якби ви прокололи його вену, з неї потекла б «біблійна кров». Саме так вони мислили — це була їхня сутність. Нам сьогодні вкрай бракує такої відданості Слову Божому.

По-друге, вони щиро любили проповідувати Христа.

У кожній проповіді вони ніби брали ліхтарик, світили ним у текст, знаходили там Ісуса, виводили Його на перший план і змальовували Його славу та красу доти, доки ви не починали палко Його прагнути. Вони були надзвичайно христоцентричними.

По-третє, у пуритан можна повчитися мистецтву викриття гріха.

Сьогодні чимало проповідників кажуть щось переконливе, але одразу додають: «Брати і сестри, я зовсім не хочу вас засуджувати». Пуритани ж, навпаки, прагнули викривати. Так само як Бог прийшов до Адама, знайшов його за кущем і вивів звідти, пуритани хотіли вивести грішників із їхніх схованок, щоб вони постали перед Богом у всій своїй наготі. Вони робили це, аби людина гостро відчула потребу в Господі Ісусі Христі. У них ми вчимося і викриттю, і справжній проповіді.

По-четверте, вони вчать нас долати життєві негаразди.

У середньостатистичній пуританській родині було дев’ятеро дітей, але четверо або п’ятеро з них зазвичай помирали, не досягнувши повноліття. Пуритани добре знали, що таке страждання, і воно було для них інструментом освячення. Вони писали й проповідували про це, бо знали на практиці, як проходити крізь найглибші долини життя.

По-п’яте, вони вчать нас докоряти власній гордості.

Пуритани ненавиділи гординю і жили в щирій покорі. Це те, чого нам сьогодні так бракує. Нам потрібно приборкати своє самолюбство і служити Господу просто й смиренно, не шукаючи слави для себе, а маючи віддане серце слуги.

По-шосте, ми вчимося у них любові до людей.

Під час великої чуми чи пожежі в Лондоні багато священників залишали місто, боячись зарази. Пуритани ж ризикували життям: вони заходили прямо в кімнати хворих парафіян, служили їм і залишалися вірними до самого кінця. Вони любили своїх ближніх, любили проповідь і свого Бога. Те, чого сьогодні так гостро бракує євангельському руху, — це палка, жертовна любов до Бога та людини.

Нарешті, пуритани вчать нас жити для вічності.

Як казав Річард Бакстер, вони завжди тримали одне око на вічності, а інше — на теперішньому часі. Чим більше ми зосереджені на вічності, тим сильніше ми освячуємося в часі. Сама ідея про те, що хтось може бути «настільки небесним, що не приносить земної користі», змусила б пуритан перевернутися в могилі. Насправді все навпаки: чим більше ви «небесні», тим більше добра ви зробите на землі. Адже чим більше ви схожі на Ісуса, тим сильніше ви любите людей, тим ревніше поширюєте Євангеліє і тим відданіше живете виключно для свого дорогоцінного Спасителя.

Натхнення від їхньої спадщини триває. Їхня зріла мудрість досі захоплює дух кожного, хто відкриває їхні книжки. Саме через ці тексти пуритани можуть допомогти нам сьогодні осягнути ту глибину та зрілість, якої ми так гостро потребуємо.

Оригінальна стаття: «7 Things We Can Learn from the Puritans»