Чим займаються ангели?

Створені для поклоніння

Життя та світ ангелів настільки ж заплутані, активні й складні, як і наші. Вони мешкають в іншому вимірі, проте наші світи часто перетинаються, і принаймні частина їхніх справ пов'язана зі справами цього світу. У Посланні до євреїв 1:14 їх названо «духами служіння, посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння».

Мартин Лютер вважав ангела духовною істотою без тіла, яку Бог створив спеціально для служіння християнському світу та Церкві. Чи є це насправді головною функцією ангелів, нам просто не сказано, проте це, безперечно, один із їхніх обов'язків. (Те, що вони організовані у чітко структурований ланцюг командування, може свідчити, що ангельські обов'язки різняться залежно від рангу.)

Як служебні духи, які служать обраним, ангели, безперечно, активні в людських справах, хоча зазвичай і залишаються невидимими. Вони роблять багато чого від нашого імені, проте Писання ніде не закликає нас заглиблюватися в те, як саме це відбувається. Нас ніде не заохочують намагатися розрізнити невидиму працю ангелів у нашому житті. Нам лише нагадують виявляти христоподібну гостинність, адже ми ніколи не знаємо, коли і в якій подобі ангел може стати нашим гостем.

У Посланні до євреїв 1:14 ангелів чітко названо «духами служіння», з чого випливає, що вони не мають матеріальних тіл. Втім, вони час від часу з'являються у видимій подобі, коли Бог вирішує явити їх. І щоразу, коли Писання описує будь-яку таку появу ангелів у земному контексті, ангел завжди постає як чоловік. Для посилання на них незмінно вживаються займенники чоловічого роду. Наприклад, у 18–19 розділах Книги Буття, коли ангели прийшли відвідати Авраама та завітали до Содому, вони мали цілком людський вигляд. Вони сіли з Авраамом. Вони їли з ним. Вони йшли з ним. Вони розмовляли людською мовою. Кожна деталь їхнього зовнішнього вигляду та поведінки була суто людською.

В інших випадках ангели з'являються як чоловіки, проте з надзвичайними, навіть надприродними якостями. Наприклад, в Євангелії від Матвія 28:3–4 ангел, який з’явився біля порожнього гробу Ісуса, не був схожий на звичайну людину: «Його вигляд був, як блискавка, а одяг був білий, як сніг. Від страху охорона затремтіла перед ним і стала, як мертва».

Біблійні появи ангелів — на відміну від розповідей із народних переказів — часто викликають потрясіння і великий страх. Коли ангел з'явився Марії, з моменту його привітання вона «затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання» (Луки 1:29). Коли ангельські вісники з'явилися пастухам, які перебували під час народження Ісуса, їх охопив «страх великий» (Луки 2:9). А коли римські воїни, які охороняли Ісусів гріб, помітили там ангела, то «від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва» (Матв. 28:4).

У тих рідкісних випадках, коли ангели справді з’являються людям видимо в Писанні, це відбувається в ролі вісника. Це одна з їхніх головних ролей. Фактично, «вісник» — це первинне значення грецького слова angelos. Тож ангели забезпечують свого роду небесну службу вісників, і ми бачимо проблиски цього в усьому Писанні. Ангел, який з’явився Марії під час Благовіщення, назвав себе на ім’я: «Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину» (Луки 1:19). У цьому конкретному випадку, можливо, через священну важливість звістки, цей високопоставлений ангел (пор. Дан. 8:16; 9:21), який зазвичай стояв у самій присутності Бога, був посланий до Марії, щоб передати слово.

Зрештою, як ми вже бачили, ангели постійно служать навколо Божого престолу в поклонінні. Поклоніння, очевидно, є однією з їхніх головних функцій (Іс. 6:3; Об’явл. 4:6–9; 5:9–14).

Якими будуть наші взаємини з ангелами на небесах?

Писання вказує, що на небесах ми приєднаємося до ангелів у поклонінні Богові навколо Його престолу. Книга Об’явлення 4:4 описує найпершу сцену, яку Іван побачив у своєму видінні неба: «А навколо престолу двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті.». Ці старці уособлюють Церкву. Те, що для них там є постійні місця, вказує на те, що викуплений Божий народ вічно поклонятиметься там пліч-о-пліч з ангелами.

Далі Іван описує дивовижних істот, які безперестанно поклоняються навколо Божого престолу, і у 4-му вірші [в оригіналі автор посилається на вірш 4, хоча цитата фактично відповідає Об'явл. 4:8 — прим. пер.] додає: «І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!» Не знаючи втоми у своєму служінні, вони цілодобово приносять найчистіше, найдосконаліше поклоніння, саме так, як Ісая описав це у своєму видінні (пор. Іс. 6:3): І щоразу, коли ці живі істоти віддають славу, честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе вовіки віків, двадцять чотири старці падають ниць перед Тим, Хто сидить на престолі, і поклоняються Тому, Хто живе вовіки віків. Вони покладають свої вінці перед престолом, виголошуючи:

«Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!» (Об’явл. 4:9-11)

Книга Об’явлення 5:8–12 змальовує подібну сцену, де помножені тисячі голосів співають про достойність Бога та Агнця.

Це — пісня небес. Я не можу дочекатися, щоб почути її. Я не можу дочекатися, щоб заспівати її прославленим голосом і стати частиною великого хору викуплених, коли все небесне воїнство приєднається до нього.

Миттєво, коли ми почуємо цей звук, усі земні турботи відійдуть у повну незначущість. Усі наші труди завершаться, всі наші сльози будуть витерті, і не залишиться нічого, крім чистого небесного блаженства та нашої досконалої насолоди Богом — навіки.

Статтю адаптовано за книгою Джона Мак-Артура «Слава небес: істина про небо, ангелів та вічне життя».

Оригінальна стаття: «What Do Angels Do?».