Алістер Макграт

Алістер Макграт — професор історичного богослов’я в Оксфордському університеті. Він народився у Белфасті (Північна Ірландія) 23 січня 1953 року, навчався у Методистському коледжі в Белфасті, спеціалізуючись на математиці, фізиці та хімії. У жовтні 1971 року був прийнятий до Ведхемського коледжу при Оксфордському університеті вивчати хімію. У 1977 році в Оксфорді йому присуджено докторський ступінь за дослідження в галузі природознавства. У 1976-78 вивчав богослов'я у Теологічній школі Оксфорда.

У 1978 році переїхав до Кембриджу, де, не залишаючи роботи в Кембриджському університеті, у вересні 1980 року був висвячений на диякона і почав нести служіння вікарію в англіканській церкві у Воллетоні. У 1983 році був призначений викладачем християнського вчення і етики в Уікліфф Холл, Оксфорд.

У 1993 році був обраний деканом Уїфліфф Холл, а в 1998 році отримав звання "професор історичного богослов'я" від Оксфордського університету. У 2001 році за дослідження в галузі історичного та систематичного богослов'я йому присуджено науковий ступінь доктора богослов'я.

З вересня 2004 року очолює Оксфордський центр благовістя та апологетики.

Відомий читачам за такими книгами, як «Богословська думка Реформації», «Вступ до християнського богослов’я», «Розуміння Трійці».