Гарві Конн

Гарві Мейтленд Конн (1933–1999) був видатним пресвітеріанським служителем, місіонером та професором місіології у Вестмінстерській теологічній семінарії, чия діяльність суттєво вплинула на розвиток сучасної урбаністичної місіології. Здобувши освіту в Коледжі Кальвіна та Вестмінстерській семінарії, він протягом 12 років ніс місіонерське служіння в Південній Кореї, де викладав у семінарії Чоншин та працював із маргіналізованими верствами суспільства. Цей досвід сформував його переконання щодо необхідності поєднання євангелізації із соціальною справедливістю, що згодом лягло в основу його фундаментальної праці «Благовістя: чинити справедливість і проповідувати благодать» (1982) та концепції «глобального міста» як центру Божого відкуплення.

Після повернення до США у 1972 році Конн став першим професором місіології у Вестмінстерській семінарії, де відіграв ключову роль у створенні програм з урбаністичного служіння та редагуванні впливового журналу «Urban Mission». Його підхід до теологічної освіти передбачав не лише академічне вивчення міста, а й безпосереднє життя та служіння в ньому, інтегруючи культурний аналіз із реформатським богослов’ям. Спадщина Гарві Конна продовжує жити в працях його послідовників, зокрема Тіма Келлера, який запозичив у нього ідею цілісного служіння словом і ділом та наголос на центральності Божого спасіння в усьому Писанні.