Клайв Стейплз Льюїс

К. С. Льюїс (1898–1963) — видатний британський письменник, вчений-філолог, літературний критик і християнський апологет ірландського походження. Друзі та рідні називали його «Джек» (Jack).

Льюїс був блискучим інтелектуалом. Більшу частину життя (майже 30 років) він викладав англійську літературу в Оксфордському університеті (коледж Магдалини), а в 1954 році став професором літератури Середньовіччя та Відродження в Кембриджському університеті.

Він був близьким другом Дж. Р. Р. Толкіна. Разом вони були ядром літературного гуртка «Інклінги» (The Inklings), учасники якого збиралися в оксфордських пабах, щоб читати та обговорювати свої незавершені твори (саме там вперше читалися «Володар Перснів» та «Хроніки Нарнії»).

У молодості Льюїс був переконаним атеїстом, частково через травматичний досвід участі у Першій світовій війні. Однак під впливом друзів (зокрема Толкіна) та читання (особливо Честертона) у 1931 році він навернувся до християнства, ставши англіканцем. Віра стала центральною темою його подальшого життя і творчості.

Льюїс працював у різних жанрах:

• Дитяче фентезі: Всесвітньо відомий цикл «Хроніки Нарнії» (7 книг), який алегорично розкриває християнські істини.

• Апологетика: «Просто християнство» (Mere Christianity) — одна з найвпливовіших книг ХХ століття, що пояснює основи віри для широкого загалу. Також відомі «Диво», «Страждання» (The Problem of Pain).

• Художня література для дорослих: «Листи Баламута» (сатира про спокуси), «Космічна трилогія» (наукова фантастика), «Поки ми не маємо обличчя» (переосмислення міфу про Психею).

У пізньому віці одружився з американською письменницею Джой Девідмен. Її смерть від раку через чотири роки після одруження стала для Льюїса важким ударом, який він описав у пронизливій книзі «Біль утрати» (A Grief Observed).