Річард Хейз

Річард Беван Хейз (1948–2025) був видатним американським дослідником Нового Завіту та почесним професором Богословської школи Університету Дьюка. Здобувши освіту в Єльському університеті та Університеті Еморі, він присвятив свою кар'єру вивченню теології Павла, біблійної етики та інтертекстуальності. Хейз також був висвяченим служителем Об'єднаної методистської церкви та визнаним інтелектуальним лідером, чиї праці суттєво вплинули на сучасну біблеїстику.

Науковий доробок автора зосереджений на дослідженні зв’язків між Старим і Новим Завітами, зокрема через концепцію «відгомонів» Писання. Його праця «Моральне бачення Нового Завіту» була визнана журналом Christianity Today однією з найважливіших релігійних книг XX століття. Хейз був активним учасником богословських дискусій, відстоюючи принципи християнського пацифізму та критикуючи радикальні скептичні підходи в дослідженнях історичного Ісуса.

Останній період діяльності Річарда Хейза був позначений як пастирським служінням, так і глибокими роздумами про межі Божого милосердя, що відобразилося у його фінальних публікаціях. Попри тривалу боротьбу з онкологічним захворюванням, він продовжував викладацьку та письменницьку діяльність до виходу на пенсію у 2018 році. Його спадщина залишається взірцем поєднання академічної ретельності з глибокою вірністю християнській традиції.