История христианской церкви. Том 1. Апостольское христианство (1-100г. по Р.Х.)

Історія християнської церкви Ф. Шаффа включає вісім томів та охоплює період від Різдва Христового до Реформації у Німеччині та Швейцарії. Це щира спроба встановити, що ж відбувалося в минулому, і на основі життя попередніх поколінь з'ясувати, до чого призводять ті чи інші кроки, які вже зробила церква на своєму шляху, і яким чином можна використати накопичений досвід. Том 1. Апостольське християнство. 1-100 р. за Р.Х. Християнство сходить з небес як надприродний факт, який був давно передбачений, якого чекали і який несе у собі відповідь на найглибші потреби людської природи. Його пришестя у світ гріха супроводжується знаменами, чудесами та надзвичайними явищами Духа заради навернення невіруючих юдеїв та язичників. Християнство навіки влаштувалося серед нашого гріховного роду, щоб поступово зробити його царством істини та правди — без воєн та кровопролиття, діючи тихо та спокійно, наче закваска. Скромне і смиренне, зовні невибагливе і непривабливе, але незмінно усвідомлююче своє божественне походження і свою вічну долю, що не має срібла і золота, але багате надприродними дарами і силами, що володіє міцною вірою, полум'яною любов'ю і радісною надією, що носить у глиняних посудинах неминущі небесні скарби, християнство виходить на підмостки історії як єдина істинна, досконала релігія для всіх народів світу. В апостольському християнстві закладено живе насіння всіх наступних періодів, дійових осіб та тенденцій історії. Воно встановлює високий рівень вчення та дисципліни; воно є джерелом натхнення для будь-якого справжнього прогресу; перед кожною епохою воно ставить особливу проблему і дає сили, щоб вирішити цю проблему.

Філіп Шафф – американський історик родом із Швейцарії, автор праць, присвячених історії релігій та християнській культурі.

Освіта та викладацька діяльність
Філіп Шафф народився 1 січня 1819 року у Швейцарії, але вищу освіту здобув у Німеччині. Закінчивши Тюбінгенський університет, він вирушив до столиці, де став бакалавром богослов'я, а також склав іспит на звання професора. Незабаром він почав викладати церковну історію та екзегетику в університеті Берліна.

У 1844 році Філіп Шафф переїхав до США, де викладав у навчальних закладах Мерсерсбурга, Андовера та Нью-Йорка. Упродовж п'ятнадцяти років, починаючи з 1870 року, він керував місцевим відділенням комісії, яка працювала над переглянутим перекладом Біблії. У 1888 став одним із засновників і наступним главою Американського товариства церковної історії.

Наукова спадщина
Філіп Шафф залишив по собі безліч цінних праць із результатами його наукових досліджень, серед яких «Історія християнської церкви. Том I-VIII»; «Ісус Христос – найбільше диво історії. Спростування хибних теорій про особистість Ісуса Христа та зібрання свідчень про високу гідність характеру, життя та діл його з боку невіруючих»;

Шафф прагнув встановлення контактів між церквами і представниками різних релігій. За це його звинуватили в брехні «папізму», але пізніше зняли звинувачення.
Iсторик помер 20 жовтня 1893 року.

_Предисловие к третьему, переработанному изданию_ _Предисловие к переработанному изданию_ _Из предисловия к первому изданию_ **Общее введение** § 1. Природа церковной истории § 2. Подразделения церковной истории § 3. Источники церковной истории § 4. Периоды церковной истории § 5. Польза церковной истории § 6. Долг историка § 7. Литература по церковной истории **Глава I. Подготовка к христианству в истории иудейского народа и языческого мира** § 8. Центральная роль Христа в истории мира § 9. Иудаизм § 10. Закон и пророчество §11. Язычество § 12. Греческая литература и Римская империя § 13. Соприкосновение иудаизма и язычества **Глава II. Иисус Христос** § 14. Источники и литература § 15. Основатель христианства § 16. Хронология жизни Христа § 17. Страна и народ § 18. Апокрифические предания § 19. Воскресение Христа **Глава III. Эпоха апостолов** § 20. Источники и литература об эпохе апостолов Источники § 21. Общие особенности эпохи апостолов § 22. Критическая реконструкция истории апостольской эпохи § 23. Хронология эпохи апостолов **Глава IV. Апостол Петр и обращение евреев** § 24. Чудо Пятидесятницы и день рождения Христианской Церкви (30 г. по P. X.) § 25. Церковь в Иерусалиме и служение Петра § 26. Личность Петра: вымысел и реальность § 27. Иаков, брат Господень § 28. Подготовка к благовестию среди язычников **Глава V. Апостол Павел и обращение язычников** § 29. Первоисточники и литература об апостоле Павле и его служении § 30. Павел до обращения § 31. Обращение Павла § 32. Служение Павла § 33. Миссионерское служение Павла § 34. Иерусалимский собор и согласие между иудейским и языческим христианством § 35. Реакция консерваторов и победа либералов – Петр и Павел в Антиохии § 36. Христианство в Риме **Глава VI. Великая скорбь** § 37. Разрушительный пожар в Риме и гонения Нерона § 38. Иудейская война и разрушение Иерусалима (70 г. по P. X.) § 39. Последствия разрушения Иерусалима для христианской церкви **Глава VII. Апостол Иоанн и завершение апостольской эры. Объединение еврейского и языческого христианства** § 40. Литература об Иоанне § 41. Жизнь и личность Иоанна § 42. Апостольское служение Иоанна Иоанн в Деяниях апостолов § 43. Предания об Иоанне **Глава VIII. Христианская жизнь в апостольской Церкви** § 44. Духовная сила христианства § 45. Духовные дары § 46. Христианство в лицах § 47. Христианство и семья § 48. Христианство и рабство § 49. Христианство и общество § 50. Духовное состояние собраний. Семь Асийских церквей **Глава IX. Поклонение в апостольскую эпоху** § 51. Синагога § 52. Христианское поклонение § 53. Составные части богослужения § 54. Крещение § 55. Вечеря Господня § 56. Святые места § 57. Святое время – день Господень **Глава Х. Организация Апостольской Церкви** § 58. Литература § 59. Христианское служение и его взаимосвязь с христианской общиной § 60. Апостолы, пророки, евангелисты § 61. Пресвитеры или епископы. Ангелы семи церквей. Иаков Иерусалимский § 62. Диаконы и диакониссы § 63. Церковная дисциплина § 64. Иерусалимский собор § 65. Церковь и Царство Христа **Глава XI. Богословие Апостольской Церкви** § 66. Литература § 67. Внутреннее единство апостольского учения § 68. Различные типы учения апостолов § 69. Богословие еврейского христианства. § 70. Богословие еврейского христианства. § 71. Языческо–христианское богословие. Павел и Евангелие веры § 72. Иоанн и Евангелие любви См. список литературы в §40, с. 273. § 73. Еретические извращения учения апостолов См. Schaff, Hist, of the Ар. Ch., pp. 649–674. **Глава XII. Новый Завет** § 74. Литература § 75. Возникновение апостольской литературы § 76. Характерные особенности Нового Завета § 77. Литература, посвященная евангелиям § 78. Четвероевангелие Общие особенности и цели евангелий § 79. Синоптики § 80. Матфей § 81. Марк § 82. Лука § 83. Евангелие от Иоанна § 84. Критический обзор проблемы Иоанна § 85. Деяния апостолов § 86. Послания § 87. Соборные послания § 88. Послания Павла § 89. Послания к фессалоникийцам § 90. Послания к коринфянам § 91. Послание к галатам § 92. Послание к римлянам § 93. Тюремные послания § 94. Послание к колоссянам § 95. Послание к ефесянам § 96. Сравнение и доводы в пользу достоверности посланий Колоссянам и Ефесянам § 97. Послание к филиппийцам Церковь в Филиппах § 98. Послание к Филимону § 99. Пастырские послания § 100. Послание к евреям § 101. Апокалипсис § 102. Заключительные размышления. Вера и критика _Именной и тематический указатели_