Жизнь в молитве

Молитися нелегко. Багатьом із нас досить важко відкрито попросити про допомогу навіть доброго друга. А якщо таке прохання називається «молитва», а замість друга — Бог, просити ще важче. Незв’язна мова, заїжджені фрази, безглузді повторення, туманні натяки, побожний тон і сплутані думки — якби ви так розмовляли з друзями та рідними, вони б вирішили, що ви збожеволіли! Але, найімовірніше, і вам доводилося звертатися до Бога саме так. Дехто ставиться до молитви як до кролячої лапки, що відвертає вроки і приносить удачу.

Інші мучаться від докорів сумління, бо їхнє молитовне життя не відповідає якомусь надуманому стандарту. Можливо, у цих прикладах ви впізнаєте себе.

Молитва для нас так часто є завданням, яке треба виконати, а тому стає проблемою. Життя — це взагалі низка завдань і проблем, черга справ, турбот, перешкод, радощів і смутку. Бог — Він теж десь там, і ми іноді до Нього звертаємося.

Здається, наше життя з усіма його проблемами і Господь неба та землі нечасто перетинаються. Але молитва — зовсім не завдання і не повинна бути проблемою. А Бог завжди поруч — тут і зараз. Молитва — це розмова, в якій наше життя і наш Бог зливаються...