Джон Ворбертон

Джон Ворбертон (1776–1857) — видатний англійський баптистський проповідник і пастор. Народився в бідній родині ткачів поблизу Манчестера. Переживши глибоке духовне навернення, він у 1804 році прийняв хрещення від відомого проповідника Вільяма Ґедсбі та невдовзі відчув покликання до проповіді.

У 1815 році Ворбертон очолив баптистську громаду «Сіон» у місті Троубрідж (графство Вілтшир), де вірно пасторствував протягом 42 років. Його безкомпромісні й прості казання приваблювали величезні зібрання — до 1000 слухачів.

Попри значний духовний успіх, життя Ворбертона було сповнене важких випробувань: фінансових скрут, невдалих спроб ведення господарства, церковних розділень і конфліктів. Усі ці переживання навчили його повністю покладатися на Боже провидіння.

Найбільше Ворбертон відомий своєю автобіографією «Милості Завітного Бога» (написаною у двох частинах у 1838–1839 роках) — зворушливим свідченням про Божу вірність, щиру віру та прожиті разом із Богом радості й випробування.