Милости Бога Завета

Богу приносить радість, коли життя зовсім непомітних християн звеличує Його ім’я та приносить користь безсмертним душам багатьох людей. Читаючи біографії Божих дітей, у цьому легко переконатися. Саме таким чудовим прикладом для нас є життя Джона Ворбертона. «Милості Завітного Бога» — це автобіографічна книжка пастора й проповідника Джона Ворбертона, головна тема якої — любов і вірність Великого Бога Завіту. Незліченну кількість страждань та випробувань довелося зустріти на своєму шляху цьому Божому слузі, але крізь усе це його провів Господь, щоразу дивовижним чином надаючи допомогу. Нечасто можна натрапити на історію життя, у якій так всебічно висвітлено працю Святого Духа з приготування бідного грішника до нетлінної спадщини святих на небесах, з одного боку, та щире, позбавлене лицемірства висвітлення невдач, помилок і падінь — з іншого. Щирий християнин знайде в цьому життєописі чимало такого, що відгукнеться його власним духовним переживанням. Коли він уважно й з молитвою читатиме ці рядки, його серце зігріється Божою любов’ю, дух зміцніє, і він прагнутиме відчути силу тієї благодаті, яку пережив Джон Ворбертон. Книжка призначена для широкого кола читачів.

Джон Ворбертон (1776–1857) — видатний англійський баптистський проповідник і пастор. Народився в бідній родині ткачів поблизу Манчестера. Переживши глибоке духовне навернення, він у 1804 році прийняв хрещення від відомого проповідника Вільяма Ґедсбі та невдовзі відчув покликання до проповіді.

У 1815 році Ворбертон очолив баптистську громаду «Сіон» у місті Троубрідж (графство Вілтшир), де вірно пасторствував протягом 42 років. Його безкомпромісні й прості казання приваблювали величезні зібрання — до 1000 слухачів.

Попри значний духовний успіх, життя Ворбертона було сповнене важких випробувань: фінансових скрут, невдалих спроб ведення господарства, церковних розділень і конфліктів. Усі ці переживання навчили його повністю покладатися на Боже провидіння.

Найбільше Ворбертон відомий своєю автобіографією «Милості Завітного Бога» (написаною у двох частинах у 1838–1839 роках) — зворушливим свідченням про Божу вірність, щиру віру та прожиті разом із Богом радості й випробування.

_Предисловие_ Часть первая Часть вторая