Цей навчальний посібник присвячений історії формування канону Нового Заповіту. Видання пропонує глибоке дослідження тривалого процесу відбору та відсіювання десятків євангелій, послань та інших книг, що мали лише місцеве чи тимчасове визнання у різних куточках християнського світу.

Окрема частина книги присвячена богословським аспектам формування канону. Автор розглядає фундаментальні питання:

• Який варіант тексту слід вважати канонічним?
• Чи є канон відкритим, чи він остаточно сформований?
• Якими критеріями керувалася Церква під час визначення богонатхненності текстів?

Книга адресована викладачам, студентам, священнослужителям та катехизаторам, а також усім, хто цікавиться історією раннього християнства та текстологією Святого Письма.

Брюс Меннінг Мецгер (1914–2007) — видатний американський біблеїст, текстолог та один із найбільших знавців біблійних текстів XX століття. Протягом 46 років він викладав у Принстонській теологічній семінарії, пройшовши шлях від наукового співробітника до професора емерита з мови та літератури Нового Завіту. Був висвяченим пастором Пресвітеріанської церкви США.

Мецгер відіграв ключову роль у підготовці критичних видань Нового Завіту мовою оригіналу та очолював комітети з перекладу Біблії (RSV та NRSV). За свій фундаментальний внесок у науку він був обраний президентом Товариства біблійної літератури, став членом Британської академії та отримав престижну медаль Беркітта. До кінця життя він залишався активним членом правління Об'єднаних біблійних товариств.

• Предисловие к русскому изданию
• Предисловие
• Введение

Часть Первая. Обзор литературы о каноне

• I. Литература о каноне, изданная до XX века
• II. Литература о каноне, изданная в XX веке

Часть Вторая. Формирование канона

• III. Подготовительный период: мужи апостольские
• IV. Различные влияния на развитие канона
• V. Развитие канона на Востоке
• VI. Развитие канона на Западе
• VII. Книги, входившие в канон лишь в определенном месте и в определенное время: апокрифическая литература
• VIII Два ранних списка книг Нового Завета
• IX. Закрытие канона на Востоке
• X. Закрытие канона на Западе

Часть Третья. Исторические и богословские аспекты проблемы канона

• XI. Трудности определения канона в древней Церкви

• XII. Проблема канона в наши дни

• Приложение I. История слова κανών

• Приложение II. Различия в порядке следования книг Нового Завета

  • I. Порядок следования разделов
  • II. Порядок следования внутри разделов

• Приложение III. Заголовки книг Нового Завета

• Приложение IV. Древние списки книг Нового Завета

  • 1. Канон Муратори
  • 2. Канон Оригена (ок. 185–254)
  • 3. Канон Евсевия Кесарийского (265–340)
  • 4. Канон неопределенной датировки и неизвестного происхождения, вставленный в Кларомонтанский кодекс
  • 5. Канон Кирилла Иерусалимского (ок. 350)
  • 6. Челтнэмский канон (ок. 360)
  • 7. Канон, принятый на Лаодикийском соборе (ок. 363)
  • 8. Канон Афанасия (367)
  • 9. Канон Апостольских правил (380)
  • 10. Канон Григория Назианзина (329–389)
  • 11. Канон Амфилохия Иконийского (ум. после 394 г.)
  • 12. Канон, принятый на III Карфагенском соборе (397)