Послание к Галатам. Пояснительный комментарий

Спочатку Павла звали Савл, проте єврей, який став апостолом язичників, прийняв ім'я Павло відтоді, як проконсул Кіпру Сергій Павло увірував через нього. У цьому та інших посланнях він представляє себе апостолом — посланцем — тим, хто був посланий не людьми і не через людське втручання, а безпосередньо Ісусом Христом і, через Нього, Богом Отцем.

Господь з'явився Павлу на шляху до Дамаска і покликав його стати апостолом язичників. Таким чином він посів становище, рівне в усіх відношеннях до становища одинадцяти апостолів, яких Господь призначив бути Своїми посланцями, що мають проповідувати прощення гріхів через віру в Його ім'я навіть найбільшому грішнику. Подібно до дванадцяти патріархів, голів дванадцяти колін Ізраїлевих, Господь обрав дванадцять учнів і назвав їх апостолами, відокремивши їх від сімдесяти учнів, яких посилав проповідувати в Юдеї під час Свого служіння.

Цікавою особливістю служіння Ісуса та Мойсея є те, що жоден із них не дав повного пояснення вчення, яке проповідував під час свого перебування на землі. Поставали засновники нових релігій, які оприлюднювали цілісні системи; проте як Мойсей, так і Ісус залишили розвиток свого вчення на майбутнє. У світлі пізніших подій це вказує на те, що обидва були послані Богом. Мойсей вимагав, щоб до його закону нічого не додавали й не віднімали доти, доки не прийде пророк, подібний до нього, якого Ізраїль мусить слухатися, інакше втратить Божественну прихильність.

Джеймс Холдейн у простій і зрозумілій навіть непідготовленому читачеві формі коментує Послання до галатів вірш за віршем, виділяючи головні думки послання та роз’яснюючи важливі доктринальні істини.

Джеймс Олександр Холдейн (1768–1851) був визначним шотландським євангелістом, чия діяльність заклала фундамент для сучасного місіонерства в Шотландії. Вн присвятив себе справі проповіді Євангелія. Разом із відомим проповідником Чарльзом Сімеоном він подорожував країною, розповсюджуючи духовну літературу та закликаючи людей до щирого християнства. Його перші проповіді просто неба мали надзвичайний успіх, що спонукало його до створення «Товариства поширення Євангелія на батьківщині» — позаконфесійної організації для підтримки світських проповідників.

Центральним етапом його служіння стала розбудова незалежного церковного руху. Через переконання, засновані на вивченні Нового Заповіту, Холдейн відмовився від служіння в державній Церкві Шотландії на користь автономних громад. Разом зі своїм братом Робертом він заснував 85 незалежних церков у Шотландії та Ірландії, які практикували хрещення через занурення, щотижневе причастя та конгрегаціональний устрій. Крім того, брати заснували та утримували духовну семінарію для підготовки нових служителів, що значно посилило євангельське пробудження в регіоні.

У зрілі роки Холдейн зосередився на пастирському служінні в Единбурзі, де він понад п'ятдесят років очолював громаду великої церкви «Табернакл». Коли вік перестав дозволяти йому виснажливі подорожі та проповіді під відкритим небом, він перейшов до літературної діяльності, активно впливаючи на теологічні дискусії свого часу через пресу. Його відданість біблійним істинам зрештою привела його до прийняття баптистських поглядів. Джеймс Холдейн помер у віці 82 років, залишивши по собі спадщину живого, динамічного християнства, що докорінно змінило духовний ландшафт Шотландії.