9 хибних способів читати Біблію (і один кращий)
Книга доброї звістки
Чимало з нас підходять до Біблії не як до того, що наповнює легені киснем, а як до того, що перекриває подих. Ми бачимо Біблію на столику. Знаємо, що мали б її відкрити. Часом ми так і робимо. Але зазвичай — з відчуттям обтяжливого обов'язку. «Життя й без того надто вимогливе, — думаємо ми. — Невже мені справді потрібен ще більший тягар вимог? Чи мушу я вислуховувати ще більше повчань про те, як маю жити?»
Такі почуття цілком зрозумілі. Проте вони, на превеликий жаль, глибоко помилкові. І саме це підводить мене до найголовнішої думки про Біблію, коли ми розмірковуємо, де ж справжнім грішникам знайти точку опори для справжніх змін у житті. Біблія — це добра звістка, а не підбадьорлива промова. Саме звістка! А що таке звістка? Це повідомлення про подію, яка вже відбулася. Біблія подібна до першої шпальти газети, а не до рубрики життєвих порад. Звісно, на сторінках Біблії вистачає й настанов. Проте всі заклики та заповіді Писання випливають із його центральної звістки — подібно до того, як ребра відходять від хребта, іскри вилітають із полум'я, а домашні правила встановлюються для дітей. Апостол Павло писав, що Старий Заповіт був написаний для того, щоб «потіхою з Писання ми мали надію» (Рим. 15:4). Він також свідчив: «...Писання святе... може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса» (2 Тим. 3:15). Отож, Біблія — це поміч, а не гноблення. Вона дана нам, щоб підтримувати на плаву в житті, а не тягнути на дно. І саме наші власні темні уявлення про Бога змушують нас відступати, замість того щоб розгорнути її та довіритися їй.
Коли ми позіхаємо над Біблією, це все одно, якби тяжкохворий на астму позіхав у відповідь на дарований кисневий апарат, хапаючи ротом повітря й задихаючись. Читайте Біблію, запитуючи насамперед не про те, кого наслідувати і як жити, а про те, що вона відкриває нам про Бога, Який любить спасати, та про грішників, які потребують спасіння.
Хибні підходи до читання Біблії
Здавалося б, цілком очевидно, що Біблія — це добра звістка. Хіба її можна читати якось інакше? Утім, ось дев'ять поширених, але хибних підходів до читання Біблії:
- Підхід «душевного тепла» — читання Біблії суто заради зворушливого суб'єктивного переживання близькості Бога, розпаленого самими лише словами тексту, — байдуже, чи розуміємо ми їхній справжній зміст. Результат: легковажне й поверхове читання.
- Буркотливий підхід — читання Біблії виключно через невиразне почуття обов'язку, лише задля того, щоб Бог дав нам спокій хоча б на сьогодні. Результат: роздратоване, сповнене образи читання.
- Підхід «золотої копальні» — читання Біблії як безмежної, темної й заплутаної шахти, де можна лише зрідка випадково натрапити на самородок натхнення. Результат: спантеличене читання.
- Підхід «галереї героїв» — сприйняття Біблії як моральної зали слави, яка дає нам приклад за прикладом героїчних духовних велетнів для наслідування. Результат: читання, що веде до відчаю.
- Підхід «зводу правил» — вишукування в Біблії щоразу нових заповідей для виконання з єдиною метою: тихцем підживити власну зарозумілість і відчуття переваги над іншими. Результат: фарисейське читання.
- Підхід «Індіани Джонса» — ставлення до Біблії як до стародавнього документа про події на Близькому Сході кількатисячолітньої давнини, які не мають жодного стосунку до мого реального життя. Результат: нудне й байдуже читання.
- Підхід «магічної кулі» — читання Біблії як дорожньої карти, що має підказати, де працювати, з ким одружитися та яке авто придбати. Результат: тривожне читання.
- Підхід «байок Езопа» — сприйняття Біблії як розрізненої збірки повчальних оповідок, довільно зібраних докупи без жодного внутрішнього зв'язку, де кожна має приємну мораль наприкінці. Результат: уривчасте й розрізнене читання.
- Підхід «доктринального арсеналу» — використання Біблії як доктринального складу боєприпасів, звідки можна набрати патронів для чергової богословської баталії за кавою у Starbucks. Результат: холодне читання.
Правильний підхід
У кожному з цих підходів є крихта правди. Проте зробити бодай один із них головною призмою для читання Писання — означає перетворити Біблію на книгу, якою вона ніколи не мала бути. Правильний спосіб читати Біблію — це євангельський підхід. Це означає читати кожен уривок як частину єдиної наскрізної сюжетної лінії Писання, яка сягає своєї вершини в Ісусі.
Подібно до того, як ви не стали б десантуватися з парашутом десь посеред незнайомого роману, читати випадковий абзац поза контекстом і сподіватися збагнути весь твір, так само неможливо осягнути біблійний уривок, не вписавши його у велику сюжетну арку всієї Біблії. Адже головна історія Писання проголошує: Бог послав Свого Сина, Ісуса, аби звершити те, у чому зазнали невдачі Адам, Ізраїль та кожен із нас, — прославити Бога й виявити Йому бездоганний послух. Кожне слово в Писанні служить цій великій вістці. Сам Ісус прямо наголошував на цьому. Під час богословської суперечки з тогочасною релігійною елітою Ісус сказав тим, хто заявляв про вірність Мойсеєві й тому опирався Христові: «Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він» (Ів. 5:46). Так само й Своїм учням Христос пояснював: «...усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане» — а це стисле позначення всього Старого Заповіту — «потрібно, щоб виконалось» (Лк. 24:44).
Біблія — це добра звістка. Її належить читати саме як Євангеліє. І плодом такого підходу стає читання, яке докорінно перетворює життя. Ми зростаємо духовно. Як влучно зазначав Мартін Лютер:
«Той, хто прагне правильно і з користю читати Писання, повинен пильнувати, аби знайти в ньому Христа; тоді він неодмінно знайде вічне життя. З іншого боку, якщо я не досліджую Мойсея та пророків так, аби віднайти в них Христа, Який зійшов із небес заради мого спасіння, став людиною, постраждав, помер, був похований, воскрес і вознісся на небо і через Якого я маю примирення з Богом, прощення всіх моїх гріхів, благодать, праведність і вічне життя, — тоді моє читання Писання взагалі нічим не зарадить моєму спасінню.
Звісно, завдяки читанню та вивченню Писання я можу стати вельми вченим мужем і проповідувати здобуті знання, проте все це не принесе мені жодної користі»¹.
Визначальна звичка
Тож якщо ви прагнете зростати в Христі, стаючи духовно глибшими людьми, прийміть усім серцем істину: ви зможете пізнати глибину взаємин із Христом лише настільки, наскільки заглибитеся в Писання. Читати Писання — означає читати про Христа. Читати його — означає чути Його живий голос. А чути Його голос розради та мудрості — це чути поклик стати саме тією людиною, якою Бог призначив вам бути.
Тож зробіть читання Біблії невіддільною частиною свого щоденного життя — так само, як ви не уявляєте свого дня без сніданку. Зрештою, за своєю природою ми, люди, — створіння звичок. Наша ранкова кава, вечірній десерт, догляд за автівкою, улюблені способи відпочити — пробіжка, фільм чи спостереження за птахами — усі ці звички відображають смак, набутий протягом тривалого часу. Вони стали щоденними ритуалами, без яких нам здається, що день минув якось неповноцінно.
І я хочу сказати: зробіть Писання своїм головним щоденним ритуалом. Нехай воно стане тією звичкою, без якої ви не уявляєте повноцінно прожитого дня. Утім, у жодному разі не перетворюйте це на тяжкий закон, який нависатиме над вами й засуджуватиме вас. Божа прихильність до вас анітрохи не меншає, якщо якісь дні минули без читання Біблії. Проте вважайте себе духовно виснаженими, якщо пропуск цієї трапези перетвориться на звичку. Боріться за своє духовне здоров'я! Залишайтеся підключеними до духовної крапельниці Євангелія, підтримки, мудрості та Божих обітниць, розгортаючи Біблію щодня. Черпайте з Писання життя і наснагу.
Повертаючись до нашої початкової метафори: візьміть в одну руку свою виснажену астмою душу, в іншу — кисневий балон Біблії, і з'єднайте їх. Читати Біблію — це робити вдих.
¹ Мартін Лютер, Проповіді I, у збірнику «Праці Лютера» (Luther’s Works), ред. Ярослав Пелікан та Гельмут Т. Леман, 55 томів (Філадельфія: Fortress, 1955–1986), 51:4.
Цю статтю адаптовано з книги Дейна Ортлунда «Глибше: справжні зміни для справжніх грішників» (Deeper: Real Change for Real Sinners).
Оригінальна стаття: «9 Wrong Ways to Read the Bible (And One Better Way)».
Повір Богові на слово
Читати книгу легко та приємно, оскільки Деянг звертається одночасно і до розуму, і до серця. Це насправді дивовижна книга, яка спонукає читача захоплюватися Божою правдою, відкритою у Письмі, а тому дарує величезну користь кожному християнину.
