Нещодавно одна американська політична діячка опинилася в незручній ситуації, коли на молитовному сніданку згадала, що спізнилася на захід, бо її наречений хотів зайнятися сексом того ранку. З її публічного визнання стало зрозуміло, що жінка та її наречений живуть разом і мають сексуальні стосунки. Також стало очевидно, що ця жінка — яка називає себе християнкою і є прихожанкою євангельської церкви (її пастор був присутній у залі) — не усвідомлювала, що сказала або зробила щось не так. Вона пояснила причину свого запізнення з посмішкою, запевнивши нареченого, що побачиться з ним увечері і йому не доведеться довго чекати на задоволення своїх бажань. Пізніше, отримавши критику за свої ризиковані висловлювання, конгресвумен пояснила, що ходить до церкви, бо вона грішниця, а не свята.
Я згадую цю історію не для того, щоб привернути увагу до цієї конкретної події чи критикувати саме цього політика, а щоб проілюструвати реальність: секс до шлюбу, навіть для багатьох християн, втратив будь-яке тавро ганьби. Подивіться майже будь-яке телешоу чи фільм про побачення або романтику — і ви побачите, що сексуальна активність між неодруженими людьми сприймається як цілком нормальна і повсюдна річ. Християни можуть обурюватися, коли культура просуває наративи ЛГБТ, але більшість тих самих християн навіть не помічають, коли популярні пісні, шоу, відео чи фільми рутинно показують, описують або передбачають наявність сексу до шлюбу. Якщо світськість це те, що робить гріх нормальним, а праведність дивною (перефразовуючи Девіда Веллса), то рутинне прийняття сексу до шлюбу є однією з найяскравіших ознак світськості нашого часу.
Чи це неправильно?
Заголовок цієї статті ставить запитання: «Чи є помилкою займатися сексом до шлюбу?», тож дозвольте мені почати з того, що Біблія чітко показує: така поведінка є гріхом. Блуд — це слово (що нині рідко вживається) для позначення сексу між двома особами, які не перебувають у шлюбі. У традиційному розумінні перелюб часто означав незаконний секс у шлюбі (зраду), а блуд — незаконний секс поза шлюбом. Слово «блуд» використовується в Біблії перекладу Огієнка в 1 Коринтян 10:8, але грецьке слово, що стоїть там, включає всі види незаконної сексуальної активності: від перелюбу та гомосексуальних стосунків до проституції та сексу до шлюбу.
Біблія не розписує детально гріх блуду, тому що така поведінка була для біблійних авторів чітко і очевидно неправильною. Ми бачимо це припущення в кількох місцях. Згідно з Вихід 22:16–17, чоловік, який переспав із не зарученою дівою, повинен взяти її за дружину, що вказує на те, що статевий акт є дією, яка формує завіт, і в нього не можна вступати поза завітними узами шлюбу. Так само, згідно з Повторенням Закону 22:13–21, якщо жінка мала секс до шлюбу, її ставлять в одну категорію з блудницею. Тора не дозволяє сексу до шлюбу.
Новий Завіт продовжує ті ж самі сексуальні межі, що були встановлені в Старому Завіті. Коли Йосип хотів таємно розірвати заручини з вагітною Марією, очевидно, що він вважав, що Марія зробила щось неправильне, і що вся громада також засудить поведінку Марії (Матвія 1:19). Біблія також вважає важливим, щоб ми знали, що Марія дійсно була дівою (Матвія 1:20; Луки 1:34). Найчіткіше логіка 1 Коринтян 7 — що краще одружитися, ніж розпалюватися пристрастю (1 Кор. 7:9) — працює лише за припущення, що сексуальна активність належить шлюбу, а не поза ним. Сильне бажання сексуальної близькості має задовольнятися лише в межах шлюбу між чоловіком і жінкою (1 Кор. 7:36–38). Будь-який інший контекст для сексуальної близькості є гріхом. Це означає, що сексуальна активність до шлюбу — яка включає статевий акт і, за аналогією, будь-який вид романтичної активності із залученням статевих органів — заборонена Богом.
Чому це неправильно?
Те, що блуд є гріхом, має бути очевидним навіть при побіжному читанні Біблії. Чому блуд є неправильним — вимагає трохи більше роздумів. Як я вже казав, Біблія не говорить багато про секс до шлюбу. Ми не можемо автоматично оцінювати важливість питання в Біблії або тяжкість провини просто підраховуючи кількість віршів, присвячених цій темі. Від читання Писання складається враження, що народ Божий знав, що блуд — це очевидно неправильно, тому не було потреби багато говорити, окрім як викласти наслідки гріха та як його уникати.
Тим не менш, якщо ми подумаємо трохи ширше і глибше, неважко зрозуміти, чому Біблія відносить дошлюбний секс до забороненої сексуальної поведінки.
Простіше кажучи, блуд є гріхом, тому що він несумісний із природою сексу, природою шлюбу та природою сім'ї. Шлюб — це завітний зв'язок між чоловіком і жінкою (Малахії 2:14), завітний зв'язок, скріплений союзом «одного тіла» в сексуальній близькості (Буття 2:24).
У своїй книзі «Шлюб як завіт» пастор і біблеїст Гордон Гʼюґенберґер переконливо доводить, що шлюб у старозавітний період зазвичай укладався через складання урочистої клятви (verba solemnia), а потім ратифікувався знаком клятви — статевим актом. Ці два елементи мали йти разом: публічна обіцянка передувала приватній ратифікації. Як зазначає Гʼюґенберґер: «Оскільки сексуальний союз, як знак клятви, є за своєю природою приватним, хоча й не менш зобов’язуючим, то доповнюючі verba solemnia (урочисті клятви) були особливо доречними, оскільки вони пропонували суттєві публічні докази укладення шлюбу».
Коли пари займаються сексом до шлюбу, вони вдаються до приватної дії, метою якої є скріплення публічної обіцянки. Без останнього перше стає спробою насолодитися перевагами завіту, не вступаючи в завіт офіційно.
Ми не повинні нехтувати мовою «одного тіла» в Буття 2:24. На одному рівні можна стверджувати, що мова про «одне тіло» означає, що сексуальна близькість не повинна відбуватися, якщо пара не готова до єдності у всіх інших сферах стосунків. Секс є останнім і найбільш інтимним зв'язком, і в нього не слід вступати, якщо пара не обіцяла бути разом все життя. Це справедливий висновок із виразу «одне тіло».
Водночас більш пряме посилання стосується не єдності у стосунках, а єдності біологічної функції. Причина, чому одностатеві союзи не є шлюбом, та сама, чому пари не чинять блуду просто тримаючись за руки чи обіймаючись. «Одне тіло» не стосується будь-якої діяльності, яка фізично з'єднує одну людину з іншою. Чоловік і жінка стають «одним тілом» у статевому акті, тому що їхні індивідуальні тіла з'єднуються для єдиної біологічної мети.
Шлюб — це такий союз, який, якщо всі системи організму працюють правильно і все відбувається у відповідний час, приводить до народження дітей. Це не означає, що кожен статевий акт повинен приводити до народження дітей, але це означає, що коли ми вступаємо в статеві стосунки, ми відкриваємося для дару дітей. Обіцянки, дані в шлюбі, важливі не лише для нареченого і нареченої. Обіцянки важливі заради дітей, яких вони сподіваються народити, і заради ширшої спільноти, яка виграє, коли діти народжуються в шлюбі та виховуються двома біологічними батьками.
Секс до шлюбу підриває все це. Блуд «працює» лише тоді, коли секс може бути відокремлений від обіцянок, що становлять шлюб; відокремлений від публічного виміру шлюбу; і відокремлений від дітей, які зазвичай походять від шлюбу і процвітають саме у контексті шлюбу.
Біблія чітко і недвозначно каже, що дошлюбний секс — це неправильно. Біблія так само чітко, хоча й більш неявно, вчить, що дошлюбний секс є особисто егоїстичним і суспільно руйнівним для тих благ, які шлюб покликаний просувати і захищати.
Що, якщо я вже скоїв цей гріх?
Я б не виконав свого обов'язку, якби не запропонував слова надії для тих, хто вже знає, що дошлюбний секс — це неправильно, і почувається жахливо через те, що вчинив цей гріх. Блуд не є непростимим гріхом, і він не прирікає людину на життя в ролі «духовного громадянина другого сорту». Згадайте про другий шанс, даний блудниці Гомер у книзі Осії. Згадайте про грішників у сексуальній сфері в родоводі Ісуса. Згадайте жінок, які були грішницями в цьому плані, але зустріли Божу благодать в Ісусі. Найважливіше — подумайте про хрест, де всі наші гріхи можуть бути омиті й стати білішими за сніг.
«Ходімо у світлі, як і Він у світлі» (1 Івана 1:7). Так, секс до шлюбу — це гріх, але якщо ми сповідуємо гріхи наші, Бог вірний і праведний, щоб простити нам гріхи наші й очистити нас від усякої неправедності (1 Івана 1:9).
Автор: Кевін Деянг. Оригінальна стаття: «Is It Wrong to Have Sex Before Marriage?»