Реформатская догматика, том 2

«Реформатська догматика» Бавінка складається з чотирьох томів. Перший із них має вступний характер: у ньому Бавінк розглядає сутність, метод, структуру та історію догматики, а також її першооснови, приділяючи особливу увагу вченню про одкровення. Цим, другим томом, відкривається власне систематичний розгляд різних богословських тем. У другому томі Бавінк розмірковує про Бога та первозданний світ, у третьому — про занепалий світ і Христа, а в четвертому продовжує роздуми про шлях спасіння та розкриває вчення про Церкву, засоби благодаті й останній час.

Герман Бавінк, з «Реформатської догматики», т. 2:

«Тільки-но беручись до справи, богослов-догматик одразу стикається з Незбагненним. Він починає з Нього, тому що від Нього й походить усе існуюче. Але й звертаючись до інших розділів богослов’я, тобто переходячи від вчення про Бога до вчень про творіння, він розглядає останні саме так, як вони співвідносяться з Богом — „бо все з Нього, через Нього і для Нього“ (Рим. 11:36). У цьому сенсі пізнання Бога — це єдиний догмат, до якого зводиться весь без винятку зміст догматики. Усі інші її розділи — про світ, людину, Христа тощо — лише детальніше розкривають зміст єдиного головного догмата, тобто богопізнання (cognitio Dei). У Його світлі все розглядається, Ним усе оцінюється і до Нього все зводиться. Догматика повинна осмислювати й описувати тільки Бога та Його славу, явлену у творінні та новому творінні, у природі та благодаті, у світі та Церкві. Саме сенс богопізнання має розкрити й пояснити догматика. Тому вона аж ніяк не може вважатися сухою, умоглядною наукою, не пов’язаною з повсякденним життям. Що більше думки богослова зосереджені на Тому, пізнання Якого становить єдиний зміст догматики, то більше він сповниться захопленням і хвалою».